|
Центр району - смт.Іваничі (7,2 тис. населення) Територія району 645 кв.км. Населення - 35071 тис.чоловік. Чисельність
населення району складє 57 чоловік на 1 кв.км. 98,4 відсотки населення району складають українці, 11 - росіяни, 0,2 білоруси,
інших національностей одиниці. Район розташований на заході області, де межує з республікою Польща. На півночі межує з Володимир-Волинським районом,
на сході - з Локачинським, на південному сході - з Горохівським районом. На півдні проходить межа з Сокальським районом Львівської області.
Сільських населених пунктів - 58; Селище міського типу - 1 . Всі населені пункти району об'єднані в 23 сільські ради і 1 селищну.
Іваничі - селище міського типу є центром району.
Перша згадка про Іваничі в історичних документах належить до 1545 року.
В цей час село перебувало під владою Литовського князівства. Після Люблінської унії 1569 року село Іваничі переходить під владу шляхетської Польщі.
Згідно з поборними реєстрами 1629 року, на цей час, в селі знаходилось 68 димів. Після третього поділу Польщі в 1795 році Іваничі разом з усією західною
Волинню увійшли до складу Росії. В 1899 році в селі було відкрито першу церковно-парафіяльну школу, яку в 1911 році відвідувало 36 учнів.
В ході першої світової війни Іваничі були захоплені австро-німецькими військами, які перебували тут до кінця 1918 року.
А на початок 1919 року Іваничі знову ж таки переходять під владу Польщі. 20 вересня 1939 року село, як і уся Західна Україна,
входить в склад радянської України. У 1940 році в Іваничах почала працювати сільська рада народних депутатів трудящих.
З 22 червня 1941 року по 20 липня 1944 року Іваничі та район знаходились під окупаційним режимом фашистської Німеччини.
В післявоєнний час в районі значно зросла місцева промисловість, розвинулось сільське господарство.
Перші згадки про села, які входять до складу району, припадають на ХV-XVI століття.
Найдавніші історичні відомості маємо ми про містечко Порицьк, околицями якого було село Павлівка. Ця згадка належить до 1407 року.
В документах XV століття вперше згадуються с.Риковичі, Заболотці, Грибовиця. Інші села вперше згадуються в XVI столітті.
На території району знаходиться місто обласного підпорядкування Нововолинськ.
Іваничівський район розташований на Волинській височині. Найвища точка поверхні району 251 м на околиці с.Грибовиця.
Невелике розчленування рельєфу району обумовлено річками Західний Буг, Луга. Найбільше погорбовання
рельєфу виражене на околицях сіл Гряди, Верхнів, Кропивщина, Грибовиця. В цій частині району є невеликі яри.
В межах району знаходяться кам'яновугільні відклади, товщина шарів яких досягає до 130-140 см.
Поряд з цим, на території району виявлені запаси глини поблизу с.Мишів, піски, мергель /Грибовицьке родовище/,
є також ознаки запасів нафти, мінеральних вод /містять йод, бром/, але поки що вони не добуваються. І
ваничівський район було утворено в 1940 році. У 1962 році у зв'язку з укрупненням районів він був ліквідований, а в грудні 1966 року відновлений.
джерело: сайт
|
